19 травня – День Вишиванки
Вишивка здавна в Україні відігравала роль
оберега. Уважалося, що вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування,
занепаду, а отже, умирання. Це давня українська традиція протистояти злу
красою. Ось що спонукало довгими зимовими вечорами вишивати, гаптувати одяг
собі й дорогим своїм рідним, коханим, вкладаючи у вишиті узори найщиріші,
найпотаємніші мрії і почуття. Так магічне значення речей перетворювалося на
естетичне.
На превеликий жаль, утрачено багато
старовинних орнаментів, які віками передавалися з роду від роду як магічні
захисні обереги. Кружки, зубці, ромби, зиґзаґи давніх орнаментів нині
сприймаються нами як абстрактні лінії. Проте наші пращури не тільки зображали
їх, але й розуміли значення візерунків: це була складна абстрактно - знакова
система, яка давала змогу пізнати навколишній світ, навколишню дійсність. Ці
знаки символізували зображення землі, води, людей і тварин, птахів і рослин.
Ідея родючості полів, продовження людського
роду навіки закарбувалися в орнаментах і передавалися від покоління до
покоління. То ж чи маємо ми право забувати заповіт наших далеких та близьких
предків, переданий нам у такій своєрідній мистецькій формі? А що ми передамо
своїм дітям? Може так статися, передавати буде нічого.
То нехай ніколи не переривається та
золота нитка життя, якою вишивали наші бабусі свою й нашу долю на рушниках! Носіть вишиванки і нехай вас Бог береже!
Автор: Бондурко Юлія, учениця 8 класу
Немає коментарів:
Дописати коментар