Газета "Шкільна Бригантина"

Толерантність

«Толерантність» — це доброзичливе й поблажливе ставлення до чогось. Але толерантна людина не повинна бути поблажливою до всього, наприклад, до порушення прав людини чи маніпуляцій і спекуляцій.

Толерантність розшифровується так:

Т— терпимість;                                                                                 

О— об’єктивність;

Л— ласкавість;

Е— емпатійність;

Р— рішучість;

А— автентичність (насамперед це вираження щирості стосовно людини. Автентична людина бажає бути і є собою як у своїх безпосередніх реакціях, так і в поводженні загалом);

Н— надійність;

Т— творчість;

Н— ніжність;

І— ініціативність;

С— спокійність;

Ть — талановитість тощо.

Виникнення

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої безумовно потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.

Ознаки толерантної людини:

• Успішно співпрацює з іншими на засадах партнерства.

• Готова прийняти думку інших.

• Поважає гідність людини.

• Поважає права інших.

• Приймає іншого таким, яким він є.

• Здатна поставити себе на місце іншого.

• Поважає право бути інакшим.

• Визнає різноманітність.

• Визнає рівність інших.

                                  

Автор статті: Бутко Жанна, учениця 8 класу