Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко
рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав
людини, тотальною
корупцією,
свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило людей зібратися на вулицях Києва, а потім й інших міст України.
Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.
Обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події,
які відбулися біля
монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають досі.День Свободи і Гідності відбувся і в нашій школі. Учні вшанували загиблих
на Майдані хвилиною мовчання,
переглянули фрагменти з документальних фільмів, новин і різноманітних відео про
боротьбу майданівців за європейське майбутнє країни, за повалення диктаторської
влади Януковича та його прибічників.Гідність не купиш за жодні гроші. Вона або
є, або її нема. І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські
татари та українці, що сидять у путінських тюрмах – довели, що вона в них є.
Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія.
І
не тільки українська.
Автор статті: учениця 9 класу, Бондурко Юлія
Немає коментарів:
Дописати коментар